У пошуках Леонардо: інфрачервоне бачення, ультразвук та георадари NASA

Битва при Ангьярі, копія картона Леонардо, зроблена Рубенсом

У 1974 році американський вчений Г. Треверс Ньютон, використовуючи інфрачервону систему Відікон, з суперохолодженим рідким азотом, перевіряв стіни залуу сенйьорії (Флоренція). Апарат дав можливість отримати «термальну карту» матеріалів, що знаходяться під поверхнею фарби (різні матеріали поглинають і випускають тепло з різною швидкістю). Перші знахідки вражали. На східній стіні були виявлені тільки звичайні архітектурні елементи. А ось на західній, під фресками Вазарі, було виявлено те, що Ньютон назвав «аномальним шаром». Те ж підтвердило і ультразвукове дослідження щільності барвистого шару. У 1974 році вдалося «прочитати» шар товщиною приблизно 10 сантиметрів. Після досліджень було встановлено, що «аномальний шар» займає площу приблизно 23 метри завширшки і 4,5 метра завдовшки. Потім з обох стін були взяті зразки. На східній стіні виявилася звичайна послідовність шарів, чого і слід було очікувати. Вчені виявили поверхневий шар гіпсу, внутрішній шар штукатурки і несучу стіну. Були виявлені також сліди фарби, пов’язані з нанесенням попереднього малюнка. Те ж саме було виявлено і на західній стіні вище і нижче «аномального шару». А ось на площі «аномального шару» картина виявилася іншою. На всіх зразках під розписом Вазарі вчені виявили шар червоного пігменту, а на деяких зразках поверх червоного пігменту були сліди інших пігментів. Такі пігменти Леонардо використовував в «Таємній вечері» – зокрема, зелений карбонат міді, рецепт якого він призводить у «судженнях про мистецтво». Крім того, була виявлена ​​блакитна смальта, аналогічна використаній в «Мадонні в скелях». Вчені виявили також лазурит, що зазвичай не застосовувався для звичайних фресок. Звідси можна зробити висновок про те, що «аномальний шар» не є звичайною фрескою.

Фреска Вазарі ” Битва в долині К’яно “

Подібні дослідження відкривають цікаві можливості, хоча не всі вчені приймають висновки Ньютона. В даний час дослідження не ведуться. Будь-які подальші роботи пов’язані зі знищенням фрески Вазарі, можливо, тільки заради того, щоб виявити під нею гігантську пляму. Флорентійська радниця Роза ді Джорджо заявила у 2000 році: «Вазарі, може бути, і не Леонардо, але він все ж Вазарі». Ведуться розмови про використання «георадара», розробленого НАСА для створення карт підземних поверхонь. Цей апарат вже використовують археологи для складання карт, перш ніж приступати до розкопок. Але поки не встановлено, чи можна з його допомогою виявити пігменти на плоскій поверхні.

Тим часом Мауріціо Серачині, чиї дослідження «Поклоніння волхвів» викликали вельми суперечливі оцінки, продовжує вивчати східну стіну і крихітний зелений прапор, який є незначної деталлю фрески Вазарі.

На ньому через бінокль можна розглянути маленький напис – два слова, висотою всього в дюйм. Слова написані білою фарбою. Проведений Серачині хімічний аналіз говорить про те, що ця фарба є сучасницею самої фрески. Значить, слова були написані Вазарі. І вони говорять: «Cerca Trova» – «Шукайте і знайдете».

Gli Etruschi: Тоскана до Риму

*головне зображення з сайту slideplayer.it

Кажуть, що Рим – вічне місто. Хай так і буде! Але дехто був на території сучасної Італії ще до того, як почалася вічність Риму.

Флоренція, тут починається Декамерон

Прибувши до Флоренції на станцію Санта Марія Новела, раптово усвідомлюєш, що ти потрапив в інший вимір. Тут ніхто нікуди не поспішає, тут немає звичних висоток, скляних або металевих багатоповерхівок, а більшість людей пересувається на велосипедах. У 75 метрах від вируючої (за мірками Флоренції, тобто, напів-порожній як на мене) вокзальної площі (Piazza della Stazione) стоїть перлина релігійного життя Флоренції – Церква Санта Марія Новела.

Санта Марія Новела, вид від площі Санта Марія Новела

Санта Марія Новела, вид від площі Санта Марія Новела

Наближаючись до неї, мене охоплювали чарівні почуття: ось-ось я побуваю в Декамероні.

Стоячи перед нею, дивлячись на простий, навіть скромний визирунок, замислюєшся: як же так, що саме звідси починається сюжет найексцентричнішого і розгнузданого твору середньовіччя? І чи може це бути літературним прийомом, де автор порівнює скромність і стриманість церкви Санта Марія Новела (а то й самої Матері-Церкви) з розбещеністю вдач середньовічних флорентійців? Але все це лише домисли, які, дгадаю, наповнюють будь-кого, хто вперше бачить Санта Марію Новелу.

Історія даної споруди бере свій початок ще в 9 столітті. Тоді на цьому місці була молитовня, і лише в 1221 році дана територія була передана могутньому Домініканському ордену. Тоді-то ченці і прийняли рішення побудувати тут церкву і монастир. З моменту ідеї і до освячення церкви пройшло майже 200 років.

Зараз до церкви можна потрапити з 9 ранку, вартість квитка для дорослих – 5 євро, для дітей і жителів Флоренції – безкоштовно. Закривається церква в 17:30. Вхід до церкви здійснюється не через центральний вхід, а через ці ворота:

Чинний вхід до церкви знаходиться правіше від центрального

Чинний вхід до церкви знаходиться правіше від центрального

Заходьте в них, обходьте невелику галявину по периметру і опинитесь біля кас. Вранці, коли церква тільки відкривається, вона зовсім порожня. Мало хто поспішає з самого ранку насолодитися її спокоєм і прохолодою. Від того вона виглядає всередині трохи порожньою і абсолютно неймовірно величезною. Це відчуття підкреслюється ще й грамотної роботою архітекторів і автора внутрішнього розпису – Брунелескі.

thumb-597a202aff93674040081b07-598191f5d7d12-1co34sk

Оглядаючись назад, не можна не закохатися в розкішний яскравий вітраж, через який сочиться ранкове сонце, розбавляючи зайву скромність і консерватизм оздоблення церкви.thumb-597a202aff93674040081b07-598191f5d7d12-1co34th

І ось нарешті:

в той час як наше місто за таких обставин майже спорожніло,
 сталося одного разу (як я потім чув від вірної людини), що у
 вівторок вранці в Високоповажному храмі Санта Марія Новела,
 коли там майже нікого не було, сім молодих дам, одягнених, 
як було пристойно за часом, в одежу смутку, простоявши божественну 
службу, зійшлися разом;

уривок з “Декамерон” Джованні Боккаччо

thumb-597a202aff93674040081b07-598191f5d7d12-1co350p

І хоч ніде в книзі не сказано, що дія починалася саме у вівтаря, та й навряд чи таке взагалі можливо, але мені завжди здавалося, що саме так воно і було. І ось тепер я стою на тому місці, де зав’язується сюжет одного з найбільш суперечливих і найзнаменитіших творів світової літератури.

Сам вівтар виконаний в дуже незвичайному стилі – з невеликим куполом, колонами і ангелами. Такого мені досі ніколи не зустрічалося. А позаду нього фрески ідеально доповнюють ансамбль розпису на стінах.

thumb-597a202aff93674040081b07-598191f5d7d12-1co351i

У різний час над розписом вівтарних стін і капел церкви працювали такі великі художники як Мазаччо, згаданий вище Брунелескі або Нардо ді Чоні. От саме його роботі хочеться приділити трохи більше часу. Кисті цього майстра належить величезна фреска – Страшний Суд в капелі Строцці ді Мантова. Зліва – Рай, праворуч – Пекло.

Капела Строцці ді Мантова

Капела Строцці ді Мантова

Вважається, що дана робота є чи не найбільш глибокою і філософською з усіх творінь автора. На жаль, визначити точний час написання фресок дуже складно, так як сама Санта Марія Новела будувалася і добудовувалася дуже довгий час, більш того, навіть авторство даних фресок не встановлено точно. Більшість схиляється до того, що фреска все ж належить авторству Нардо ді Чоне. Інші ж вважають, що автором міг виступити його брат Гіберті. Але є і третя версія – що обидва брати працювали над фресками разом.

Фреска Рай

Фреска Рай

Цікаво інше, про що варто пам’ятати не тільки дивлячись на фреску Страшний Суд, а й заглядаючи в обличчя статуй або милуючись старими полотнами –  всі вони писалися або творилися (у випадку зі статуями) з натури. Так що коли ви дивитеся на статую або на фреску, швидше за все, ви дивитеся на людину, що жила в ту епоху. Звичайно, всі ми знаємо Джоконду і знаємо, що вона писалася з знатної дами. Але ось такі роботи з великою кількістю зображених на них людей, писалися найчастіше з звичайних натурщиків, що залишили в історії лише своє безіменне обличчя. Хоча, з іншого боку, у даної фрески явно є замовник і ким би він не був (а тут дослідники знову розходяться в думках), він був представником сімейства Строцці, чиє ім’я носить капела. Цілком може бути, що фреска “Рай” писалася з представників родини Строцці. Втім, поки дослідники не визначилися навіть з авторством, отримати інформацію про те, кого ж автори помістили в Рай, а кого в Пекло, еаврядчи вдасться.

Капела в Санта Марія Новела

Капела в Санта Марія Новела

Зізнаюся чесно, Рай і Пекло так мене вразили, що на інші капели мене просто не вистачило. У кожній з них є чарівні фрески, надгробні камені небаченої краси, мармурові бюсти. І кожна з цих капел гідна окремої розповіді, але у випадку з Санта Марія Новела, я б рекомендувала все ж побачити це все на власні очі. І у першу чергу – капелу Строцці, так як в ній як приваблює своїми барвами і життям “Рай”, так і лякає і пригнічує “Пекло”. Після нього хочеться скоріше вискочити на вулицю і вдихнути свіжого повітря.

Санта Марія дей Фіоре

Санта Марія дей Фіоре

У 7 хвилинах ходьби від Санта Марія Новела знаходиться ще одна приголомшлива церква – Санта Марія дей Фіоре, яка будувалася для того, щоб під її куполом могли поміститися одночасно всі жителі Флоренції. А зовсім поруч з Санта Марія дей Фіоре – Баптистерій.

Санта Мария дей Фьоре

Санта Марія дей Фіоре

 

 

 

Фільм “Загублений у Флоренції”. Спорт, Флоренція і трохи кохання

Якщо ви любите спорт, цей фільм для вас. Якщо ви любити гарні фільми – цей фільм для вас. Якщо ви любите Флоренцію – він для вас. Якщо ви тільки збираєтесь до Флоренції – цей фільм для вас.

http://kinosha.net/embed/2101

 

без перевода

Частинку Раю вам дарую

Однією з найдивовижніших пам’яток архітектури у Флоренції є церква “Санта Марія Новела”. Складається ця церква з великої кількості капел, кожна з яких чимось вирізняється. Проте є одна, яку не можливо (і не треба) оминути. Це капела Стронци ді Мантова. Славетна вона тим, що на її величних стінах автор Нардо ді Чоне зобразив Рай, Пекло та Страшний Суд. І так як тяжко відірвати очі від “Раю”, так само важко і дивитися на “Пекло”.

Важливо зазначити, що і Пекло і Рай малювалися за твором Данте “Божественна Комедія”

Найближчим та найріднішим можна завжди придбати у крамниці листівку, на якій зображена частина фрески “Рай”. Надсилайте з подорожей рідним та коханим частинку раю, нехай вони завжди знають, що ви думаєте про них.