Краткая и криво-косо переданная история Венеции

Я разрываюсь между мыслями о том, что это лучшее видео, которое я когда-либо делала и “это худшее видео, которое я когда-либо делала”. Потому мне так важно ваше мнение относительно данного экземпляра.

PS Мамуля, не болей. Я тебя очень люблю. Надеюсь, это видео тебя отвлечёт.

Тот самый погорелый театр LA FENICE

И снова видео, в последнее время всё написанное сливается с картинками и видео и превращается в видео. Надеюсь, вам понравится новая экскурсия по театру Феникс, что в Венеции

Как Римляне день рождения справляют

Кто увлекается футболом, тот знает, как могут быть сильны ненавистнические мотивы фанатов разных клубов друг к другу. А что если у некоторых клубов эта ненависть уходит так глубоко корнями в историю, что достигает тех времён, когда ещё и футбола-то не было. А вот ненависть уже была.

Ужасы еврейского гетто в Риме

Больше всего в Риме я боялась наткнуться на металлические таблички, впаянные в брусчатку, страшнее всего наступить на них и пройти мимо. Это как пройти ногами по чьей-то жизни и не заметить. Но когда замечаешь такую табличку, сердце сжимается от ужаса…

Від стадіону через ринок до площі. Від “ἀγών” до Навона

Агоны ἀγών (по-гречески «состязание») проходили на стадионе до IV века. От этого слова и пошло название площади — Навона: в Средневековье — campus agonis или in agone, затем — n’agone и окончательно — navone/navona[1]. В Средневековье площадь также была известна под названием цирк Александра Севера, Ordo Romano и Mirabilia (XII—XIII века) упоминают театр или цирк Александра. В многочисленных средневековых документах встречается название — Campus agonis или agon (старейший документ — императора Оттона III)[1]:72.

 

Дуже важко повертатися до буденного життя. Особливо коли повертаєшься з римських канікул. Але повертатися треба, бо мені завжди є що цікавого розповісти про Італію. Отже, сьогодні, аби не лякати великими обсягами матеріалу, у двох словах розповім про площу Навона, на якій були усі, хто навідувався до Риму як турист. Біля цієї площі і Пантеон, і Треві, і Іспанські сходи і Пополо — і, взагалі, як на мене, саме площа Навона є серцем міста.

Проте площею це місце стало не одразу, спочатку тут був стадіон. І був він тут майже 4 сторіччя. Стадіон Доміціана (саме таку назву це місце мало у 1-4 сторіччях н.е.) був першим прикладом кладкового стадіону у греко-римській архітектурі. Тут проводилися змагання на колісницях та з бойових мистецтв.

Ось порівняння стадіону з площею, виконане сайтом stadiodomiziano.com:

Screenshot_2.png

До речі, ви ж розумієте, що римляни не закатали стадіон під площу, там ще є на що подивитися. Наприклад, на архіологічні розкопки, що залишилися з тих часів:

Квиток на Стадіон Доміціана коштує 8 євро. Розклад роботи: з неділі по п’ятницю з 10 до 19, в суботу – з 10 до 20. Придбати квитки можна тут.

Окрім розкопок, дуже цікаво подивитися на макети, який саме вигляд мав стадіон:

View this post on Instagram

L'edificio – The building Il nome deriva dalla parola greca stadion, distanza (ca. 180 metri) sulla quale si disputava la più importante fra le competizioni dell’agone greco: la corsa. Lo Stadio di Domiziano aveva forma circense con lati lunghi paralleli, uno dei lati brevi curvilineo e l’altro leggermente obliquo; misurava ca. 275 per 106 metri. L’edificio, unico esempio di stadio in muratura conosciuto al di fuori del mondo Greco, era realizzato in blocchi di travertino e in opera laterizia; il prospetto esterno era scandito da due ordini di arcate poggianti su pilastri con semicolonne. Gli ingressi principali, posti a metà dei lati lunghi e dell’emiciclo, erano caratterizzati da un portico con colonne in marmo. Le gradinate per il pubblico erano divise in settori sovrapposti (maeniana) ed è stato calcolato che potevano ospitare fino a 30.000 persone. —————————————————-The name comes from the greek word stadion, distance (around 180 metres) along which took place the most important among the greek competitions: the race. Domitian’s Stadium had a circus form with parallel long sides, a curved short side and the other one slightly oblique; it measured around 275 per 106 metres. The building, only example of masonry stadium known outside Greek World, was made in travertine blocks and brickwork; the external front was characterized by two different arcade orders resting on pilasters with semicolumns. The main entrances, in the middle of the long sides and of the hemicycle, were characterized by an arcade with marble columns. The steps for the public were divided into overlying sectors (maeniana) and it has been calculated that it could host until 30.000 people. #stadiodomiziano #piazzanavona #roma #rome #adayinroma #meetrome #italy #igersrome #igersroma #iloverome #noidiroma #volgoroma #visitrome #instarome #visitlazio #romanity #romeitaly #romeandyou #foreverrome #loves_roma #italymagazine #gotourism #unlimitedrome #visititaly #wewantrome #ilikerome #exploringitaly #instaitaly #patrimoniounesco #unescoheritage

A post shared by Stadio di Domiziano (@stadiodomiziano) on

Як ви зрозуміли з вищезазначеного, стадіон був чималенький і міг вміщувати близько 30 000 осіб. Взагалі, інстаграм стадіону – дуже цікавий і інформативний, вони проводять багато заходів, особливо для дітей. А ще з гумором все ОК:

Але ходімо, нарешті, далі. У середньовіччі ця місцинка стала риноковою площею. Спочатку це був стихійний ринок, а потім він став традиційним. Проте через те що площа знаходиться у місці, куди стікалося все більше туристів (так, Рим був дуже туристичним вже у 18 сторіччі), торгувати тут заборонили.

Цікавий факт: арена перетворилася на площу, а деякі частини зовнішніх стін та фундамент – на середньовічні будівлі.

Зараз на площі знаходяться фонтани, палаци, церкви, кав’ярні. Так, наприклад, у палаццо Памфілі з 1920 року знаходиться посольство Бразилії.

consulate-2774566_640

А у Палаццо Браскі – музей Риму, з якого мені вдалося зробити це чудове фото:

View this post on Instagram

Площадь Навона в Риме. Очень люблю это место. Еще больше люблю следить за подобными местами. Фото сделано с окна Дворца Браски 18 века постройки. Круто, наверное, вот так стоять у окна с чашечкой кофе и наблюдать за бурлящей площадью Навона. А до этого здесь был стадион Домициана. Но о дворце Браски тогда и не помышляли. Roma, Italia, 17.04.2018 #piazzanavona #rome #travel #exploreITA #italy #italian #people #museodiroma #church #stadium #tourism #tourist #journey #piazza #square #fountain #fourriversfountain #architecture #brascchi #italian #італія #площанавона #рим #фонтан #подорож #люди

A post shared by DaR|Я Mel (@d4r.mel) on

Ну і звичайно ж фонтан чотирьох рік, про який я розповім іншим разом.

 

PS в свій 30-ий день народження саме на цій площі я милувалася Гангом і намагалася відчути старіння, але ні. Я – стара з дитинства мізками і вічно молода душею. І то не баг. То фіча! 

 

 

Віддам мрію задарма або подорож мрії до Будапешту, Плітвіцьких озер та на Кальчо Сторіко

Не люблю я всі ці романтичні передмови. Скажу просто: планувала для себе і друзів, але потім певні події в житті змусили трохи перелаштувати пріорітети. Але подорож могла б бути шаленою і об’єднати все те, що я так мрію побачити. Отже, v4mos

 Київ – Будапешт – 1449 грн. 

budapest-525857_640.jpg

Мрію поблукати по Будапешту ще з першої подорожі, коли ми поверталися з Риму і в нас була пересадка на 17 годин. В мене були так натерті ноги, що я не змогла піти гуляти містом. Але колись я це виправлю і обов’язково побачу вечірній Будапешт.

Найнижча ціна за ніч – 248 грн. у 8-місному номері в хостелі Baroque, оцінка 8.0, трохи дорожче, але ближче до Парламенту – Opera Hostel – 371 грн. А окремий номер на двох можна взяти за 1089 грн. в Aboslut City Hostel. 

Вранці прокидаємось і біжимо на вокзал, звідти на потязі за 2375 форентів (241 грн.) прямуємо до міста Siofok, що знаходиться на березі озера Балатон.

lake-balaton-2133811_640.jpg

Тут можна обирати – залишитися на ніч біля Озера чи рушити ввечері (чи навіть вдень) далі. Подорож з Будапешту до Шіофоку – близько двох годин. Тож, якщо виїхати з Будапешту вранці, то можна поблукати біля озера, насолодитися краєвидом, скупнутися й їхати далі – до Загребу.

art-pavilion-zagreb-2907609_640.jpg

Автобус з Шіофоку до Загребу є о 17:50, вартує 15.9 євро, о 21:10 будете вже у Загребі. Звичайно ж у Загребі треба буде залишитися на ніч. Апартаменти з балконом для однієї людини обійдуться лише в 309 грн. Але я б обирала щось ближче до Аутобусни Колодвору (це в них так мило автовокзал називається) – наприклад, за 371 грн. можна переночувати у хостелі Chic, що має впевнену оцінку 9.0. За 988 грн. можна зняти окремий номер для двох в сусідньому хостелі Youth. Вранці на вас очікує випробування – обрати, залишитися дивитися Загреб чи з самого ранку поїхати далі. Скажу за себе – я б гайнула далі і ніхто б мене не стримав, бо далі вони – Плітвіцькі Озера. Про них я вже показувала фільм і кліп моїх Хорватських Муз – 2CELLOS, та може ви забули, то ж давайте ще раз:

 

 

 

Так, кліп знімався у парку і всі ці місточки чекають на мене вас. Але повернімося до подорожі з Загребу до Озер. Білети можна купувати тут, тут, тут, а ще ось тут лише за 40 хорватських кун (приблизно 163 грн.) але такі дешеві вони тільки для таких диких, як я, які згодні їхати о 5:45 ранку. Всі інші квитки у 2 рази дорожчі. Час в дорозі – 2 години 20 хвилин. На Озерах є декілька маршрутів і ви можете самі обирати, як бути з ночівлею і скільки днів витратити на цю гарноту. Якщо будете зоставатися на ніч, то найдешевше спальне місце вам обійдеться у 557 грн у Falling Lakes Hostel, а номер на двох – у 773 грн. у ★★★ – House Drakulić.  Я б, мабуть, залишилася. Щоб наступного дня ще трохи розслабитися і пройти ще одним маршрутом по Озерах. Ну а вже наступного ранку за 100 хорватських кун (приблизно 410 грн.) поїдемо до Рієки. Час в дорозі – 3 години.

Ріє́ка або Ріка (хорв. Rijeka або Rikaітал. Fiumeугор. Fiume нім. Flaumсловен. Reka) — місто в Хорватії, третє за розмірами місто держави після столиці — Загреба і Спліта. Знаходиться в північній частині Далмації, біля півострова Істрія. Населення 202 634 осіб (2011). 80% населення — хорвати. Назва міста перекладається на українську як ріка

Автор: László Szalai //commons.wikimedia.org/wiki/User:Beyond_silence  Суспільне надбання (Public Domain), https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=2530202
Автор: László Szalai //commons.wikimedia.org/wiki/User:Beyond_silence Суспільне надбання (Public Domain), https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=2530202

Рієка – місто чудове, але мені б його вистачило на день точно, тому в той же день я б була у Пулі.

amphitheater-335570_640

Їхати туди близько двох годин, а коштує це – 12 євро. Так-так, знову амфітеатр, знову концерти. Я вам більше скажу… я б ще й на концерт встигла.  Ну а якби не встигла, прийшла б, сіла посередені і дивилася оцей:

 

За моїм планом звичайно ж треба було б залишитися на ніч в Пулі. Ліжко на ніч можна знайти за 377 грн. з особи в хостелі Antique. Двомісний номер можна взяти за 866 грн. Наступного дня я б залишилася досліджувати місто, ба більше, я б ще на одну ніч залишилася б у Пулі, бо попереду у нас  – Венеція. 

masks-1879572_640.jpg

Що вам сказати за ту Венецію? Бачив Бог, що я не хотіла туди їхати… але я по вуха закохалася в місто, де зовсім нема автівок. Автобус до Венеції коштує 17 євро, в дорозі 5 годин 40 хвилин. Виїзд до Венеції о 13:45, приїзд о 19:25. Приїжджає автобус не до відомої всім частини Венеції, де Гранд Канал і гондоли, а до Местре, що вважається передмістям Венеції і розташовується на материку. У Местре помешкання значно дешевші, наприклад, ліжко у 6-місному номері тут обійдеться у 573 грн. А у Венеції ліжко в 4-місному номері – 1083 грн. (але там можна з ліжка в Гранд Канал булькнутися). З Местре до Венеції квиток на автобус коштує 1,5 євро.

Отже, вечірня Венеція, ночівля і на наступний день знов Венеція. Кататися на Вапоретто, може, навіть, з’їздити на Мурано чи Бурано. Вибір за вами. Але ввечорі не забудьте повернутися до вокзалу Санта Лучія (і звикнути до того, що ЦЯ пісня у вашій голові тепер надовго) і майнути до перлини Тоскани – Флоренції.

20170206_174932.jpg

На фото, до речі, концерт вуличного музиканта Giovanni Bassano. Послухати Giovanni можна на саундклауді або написати йому у фейсбук.

У Флоренції звичайно ж можна поблукати вуличками, завітиати до Санта Марія Новелла, де починається Декамерон, Санта Марія деі Фіоре, побачити розкішний Баптестерій, і навідатися до Санта Кроче. Доїхати до Флоренції з Венеції можна за 30 євро на поїзді за 2 години, або за 14 євро – за 4 години.

У Флоренції я б порекомендувала готель Giappone у самому серці міста, але коли ми його бронювали, ми потрапили на акцію від букінга і заплатили лише 990 грн. за двох, зараз такий номер коштує 2400. Але якщо чекати на букінгу, то можна спіймати ще раз таку пропозицію. Що ж стосується більш доступних пропозицій, то за 1114 грн. можна взяти двомісний номер у готелі Паола.

Ну, на справді, у Флоренції є ще одна моя маленька таємниця – мрію потрапити на фінал Кальчо Сторіко.

 

 

З цього народився футбол, а шо ви хочете? Фінал проходить наприкінці червня.

З Флоренції рушаємо до ще однієї Італійської Перлини – Мілану.

20170709_084221.jpg

Автобус до Мілану коштує 14 Є, час в дорозі – 4 години 20 хвилин. Чи лишатися в Мілані на ніч, чи ні – ваш вибір. Головне, не бронюйте номер у Ostello Aig Piero Rotta, краще на вулиці. Букінг показує найдешевші спальні місця – від 500 грн. А ось номер на двох у самому центрі можна урвати за 1643 грн. Це може бути кльовою крапкою у цій подорожі. І Мілан, якби він мене не гнівив, але… він гарний. Не забудьте завітати до Парку Семпіоне та Палаццо Сфорцеско.

А далі – літачком на Київ за 39 євро з людини. Хоча…. я б, мабудь, залишилася ще на день, поїхала б до неймовірного Бергамо й залишилася ще там на ніч. Ну, просто звідти літак вилітає, тож…

20170705_210304.jpg

Отже, навіть рахувати боюся, знаю, що сума буде чимала. Та й не буду… бо ціна вцілому дійсно може злякати, але якщо купувати квитки поступово, бронювати готелі один за одним, то навіть і не помітеш, скільки грошей вгатив в цю поїздку, але знаєте… Будапешт, Балатон, Загреб, Плітвіцькі Озера, Рієка, Пула, Венеція, Флоренція, Мілан… та ще й можливо Бергамо. Вау. Воно того варте, скіки б там не вартувало.