Архитектурный Mortal Kombat

Сегодня даже не понедельник, и эта запись будет даже не про Италию, но мне не стыдно, так как эта запись будет про Барселону. Более того про два абсолютных сокровища Барселоны – Дом Бальо и дом Мила. Оба эти проекта созданы одним человеком… да что там, гением архитектуры Антони Гауди.

Увы, многие люди, которые ещё не так глубоко подсели на Барселону как я в своё время, часто задаются вопросом, что смотреть? Чтобы охватить все творения Гауди – нужно приложить немалые материальные усилия. Я решила облегчить задачу некоторым туристам и попробовала сравнить этих мастодонтов архитектуры в Барселоне. Мои выводы будут в конце видео, расскажите мне, согласны ли вы со мной или не особо?

V4MOS: Barcelona Calling! | CAMP NOU: зелёный – тренд сезона

Что делать когда чемпионат мира уже закончился, а ЛЧ ещё не началась? Изучать лучшие стадионы мира. Начнём с Камп Ноу. Правда… он уже не “ноу” далеко (камп ноу – новое поле), но так даже лучше. Успеть увидеть домашний стадион культовой команды до того как его перестроят – отличный опыт. Узнайте, почему зелёный цвет не надевать, как подселить в голову фанатов Барсы, как увидеть свет в конце сезона и многое-многое другое. Конечно, видео не передаст всех эмоций, но подготовит Вас к тому, что ожидается на стадионе. Возможно, после просмотра Вы поймёте, что Вам надо взять с собой намного больше денег чем Вы рассчитывали, а, может, и вовсе идти не стоит? =(

В Барселону безкоштовно, але віртуально, або за 150 євро – реально

Casa Batlo пропонує усім охочим насолодитися віртуальним туром по геніальному творінню Гауді. Задля цього необхідно лише перейти за посиланням і блукати, блукати, блукати, наче привид.

Скажу за власним досвідом, будинок ззовні більш цікавий ніж всередені, але це лише моє суб’єктивне враження. Проте за можливість постояти у головному залі і подивитися (трохи зверхньо ) на Passeig de Gràcia, я ладна віддати багато.

Якщо хтось дуже захопився і надихнувся напоїздку в Барселону, то найдишевше це буде зробити ось так:

Screenshot_3

150 євро. Як на мене, дуже зручний маршрут, а після Барселони зможете ще й в Неаполь зазирнути. Не була (поки що) в Неаполі, але, мені здається, контраст буде відчутно.

naples-2292239_640.jpg

Sagrada Familia, бо в кожного з нас своя Свята Родина

На початку цієї статті я хочу зробити дві речі, яких раніше не робила:

  1. Зазвичай, коли я щось пишу в блог чи роблю відео на канал, я маю на меті розказати щось нове про об’єкт, який описую, зацікавити саме історією, легендою, особами, пов’язаними з цим місцем, або об’єктом. Сьогодні я не стану цього робити. Я хочу просто показати.
  2. Коли я потрапила в Саграду, а це було моєю шаленою мрією, я плакала, мабуть з годину. Точніше, я не плакала, просто сльози котилися, а я ховалася за однією з колон. І я не знаю, що зі мною тоді сталося: усвідомлення, що dreams таки come true, чи то захоплення від побаченого, чи пiдібраний ідеально саундтрек, але то було. І якщо саундтрек дійсно міг вплинути на мене і може вплинути на вас, коли ви будете переглядати цей пост, то я хочу з вами їм поділитися: Anderson Freire – Raridade (playlist)

Sagrada Familia – піщаний замок в Барселоні… 

20170424_135454

Починав будувати Саграду Франсиско дель Вільяр. Тоді, у 1882 році це місце, на якому зараз знаходиться церква, було зовсім пустим, місто починалося за декілька кілометрів звідси. Через рік після початку будівництва його очолив Антоні Гауді (саме АнтонІ – на каталонський манер) – знаний на той час митець, який вирізнявся поміж багатьох архітекторів своєї екстравагантністю та неординарністю.

20170424_135213

Гауді, мабуть, не вмів робити щось просто так, я його особисто не знала, навіть щоденників його не гортала, але я бачила його роботи, принаймні найвидатніші з них, тому буду розповідати так, як його підхід побачила я. В роботах Гауді немає ідеалу, немає звичної краси, притаманної тій чи іншій епосі. Його роботи – дикі, часом, навіть, вони йдуть в розріз зі звичним уявлення. Ось, наприклад, в усі часи плазуни вважалися церквою тварюками від диявола, а Гауді поналіпив їх в усіх своїх відоміших роботах, наприклад, в Будинку Бальйо, парку Гуель і навіть в Саграді. І це має пояснення, бо всі вони – створіння Божі.

IMG_20160210_145938

Гауді працював над Саградою 43 роки. За цей час, як розповідали його знайомі, він дуже змінився. Став самітником. На справді, він наче таким завжди був. З дитинства мав проблеми зі здоров’ям, тому не міг гратися як всі інші діти, звик бути лише в компанії своєї родини. Два його брати померли ще в дитинстві, ще один – у зрілому віці, а за ним і мати Антоні. За декілька років до початку роботи над проектом Сагради Фамілії помирає ще одна близька людина архітектора – його сестра, залишаючи під його опікою маленьку дочку. Гауді перевіз плимінницю та батька в Барселону, працював не покладаючи рук, але… у 1906 році помирає батько, а у 1912 – маленька плимінниця. Гауді ніколи не був одружений, не мав дітей, тож у той час коли він працював над роботою усього його життя (як він сам говорив про Sagrada Familia) – будував Храм Святої Родини і залишився один на всьому світі, як вважаєте, про що він думав?

IMG_20160210_162002

У той час Гауді все більше поринає у себе та у церковні книги, він віднаходить різні тексти, які допомагають створювати йому нові образи. А от що йому допомагає втілювати ці образи в життя?

Два кольори мої, два кольори…

За легендою, Гауді був збитий трамваєм, бо замилувався Саградою. Ну… а факти кажуть, що це трошки неможливо:

... ну, тобто я нічого не стверджую, я просто роздивляюся мапу.

… ну, тобто я нічого не стверджую, я просто роздивляюся мапу.

На той час архітектор жив лише будівництвом та вірою в Бога, кажуть, він мав жахливий та неохайний вигляд, тому ніхто йому не допоміг, ніхто його навіть не впізнав. Його відвезли до звичайної лікарні, де він і помер через три дні. Є ще одна легенда: таксі в Барселоні жовто-чорне. Це тому, що коли така видатна людина як Антоні Гауді помирала на вулиці, жодний візник не відвіз його до шпиталю, бо боялися що не матимуть за то грошей. Тож тепер таксі Барселони жовто-чорне, бо чорний – це колір трауру, а жовтий – ганьби.

IMG_20160210_162115

Різні епохи, різне бачення…

Здалеку Саграда Фамілія схожа на піщаний замок з трохи підмитими контурами. Але якщо роздивлятися…

мабуть, найжахливіша сцена з Біблії

мабуть, найжахливіша сцена з Біблії

…кожна скульптура на цьому фасаді ідеальна. На жаль, за часів Гауді встигли зробити лише цей фасад. З іншого боку скульптури мають зовсім інший вигляд:

IMG_20160210_160107

… я в жодному разі не хочу сказати, що вони погані, просто вони інші:

IMG_20160210_160153

Займався ними японський скульптур та його учні.

IMG_20160210_155941

Фасад з іншої сторони більш новий, і, на справді, це диво, що його таки змогли побудувати. Після смерті Гауді, об’єктом опікувався його добрий друг, який добре розумів генія та працював з ним багато років. Але, на жаль, йому також не довелося закінчити роботу над Храмом, він пережив Гауді всього лише на 3 роки. А після цього війна, спочатку громадянська, потім світова. А в 1936 році сталася пожежа, яка знищила велику кількість креслень. Деякі з них вдалося відновити, але архітектори не розуміли, ЯК це все будувати. Тому тоді будівництво просувалося дуже повільно і лише коли з’явилися технології 3д-моделювання, все зрушило з мертвого місця. Макети, до речі, конструюють зовсім не маленькі:

IMG_20160210_160959

Щоб ви собі зрозуміли, це не Саграда, це – макет. Зараз він знаходиться у музеї. До речі, там у музеї можна подивитися і на малюнки (чи фото, цих геніїв не зрозумієш) Гауді, що вціліли у пожежі:

IMG_20160210_161639

А ось так цей фасад виглядає на макеті:

IMG_20160210_161538

А ось так у реальності:

20170424_133150

В цьому храмі немає нічого “щоб було”, кожна сцена з Біблії має свій сакральний сенс, кожна дзвіниця, кожен голуб чи равлик в оздобленні – все має своє місце. Саме так як і в житті.

All your perfect imperfections…

Всередені Саграда Фамілія – казкова. Схожа на дитинство. Ну, в мене було казкове дитинство, тому…

IMG_20160210_154127

Гауді створив місце для хору з 500 чоловік. І хор знаходиться дуже і дуже високо. Я його не чула, але мені здається, що колись, коли хор заспіває там, це буде схоже на голоси янголів з небес, адже побачити хористів буде справді не легко, бо ну дууууже вже високо хори:

IMG_20160210_155005

У Храмі багато світла. Багато яскравого, різнокольорового світла. І якби не Розп’яття, то взагалі було б не схоже на церкву:

IMG_20160210_152828

А ще немає золота…

IMG_20160210_155600

тільки світло, світло, світло…

IMG_20160210_154854

тепле та родинне:

IMG_20160210_154723

Знаю, що дехто не може сприймати Саграду через будівництво, що ніяк не завершиться, але, як на мене, воно її не псує:

IMG_20160210_155715

бо як я вже казала раніше, на мою думку, в роботах Гауді нема звичного нам ідеалу: all your perfect imperfections.

IMG_20160210_155811

Колись будівництво закінчиться, планується, що це станеться вже у 26-му році. Всі ідеї і плани Гауді, а також його наступників будуть нарешті втілені у життя. Зараз будівництво йде дуже швидко. За рік з’явилося декілька нових добудов, найновіші виглядають ось так:

20170426_150401

ще зовсім свіженькі:

20170426_150410

У планах навіть зніс будинків, що побудовані навпроти головного входу в Храм. Бо сам Храм знаходиться трошки вище рівня вулиць, і заходячи в нього, люди будуть підійматися чи то по сходах, чи то планується місточок якийсь – поки не зрозуміло. Та й важко уявити – як це, знести ряд житлових будинків. Але подивимось, що там буде у 2026-му. Може, хтось бажає заздалегідь домовитись про поїздку на офіційне відкриття?

Я почала з того, що розповіла які почуття оволоділи мною, коли я потрапила всередину. І в мене було багато ідей, чому так сталося: і музика, і краса і мрія. Так, це все є, але чомусь зараз сльози знов навернулися на очі. Мабуть, це через те, що коли я дивлюся на фото Храму Святого Сімейства, я не можу не думати про своє Святе Сімейство, бо моя сім’я – то моя святиня. І я бажаю усім вам такого ж теплого і яскрового світла в ваших родинах, якими наділив цей храм Антоні Гауді.