Ревізор не рекомендує: авіакомпанія LOT

Автор: Альона

Чому ревізор не рекомендує користуватися польськими авіалініями LOT.

Отже, заздалегідь, в лютому я купувала квитки до Франції й смакувала майбутній переліт й поїздку.. В період покупки квитка прямого рейсу Київ-Шарль де Голь не було в продажі, проте я не засмучувалась й взяла квиток через Польські авіалінії LOT з транзитним часом у Польщі в 50 хв.

Коли прийшов день вильоту ми з колежанкою, як чесні параноїки, приїхали в Бориспіль за дві з половиною години. Подивувалися який невеликий термінал. Прийшли дізнатися за реєстрацію й от тут #пригодипочинаються: «Ваш виліт затримується на годину сорок» – повідомляє нам мила дівчинка за стійкою, реєстрація на літак почалась з годинним спізненням. Ми пройшли митницю будучи ледь не єдиними на огляді, пошарилися в Duty free просто від нудьги. Коли прийшов час посадки нам оголосили – спізнення ще на 40 хвилин. Проте літак й пасажирів, які прилетіли з Польщі ми бачили. Отже, стоїш й дивишся на свій літак, як його розвантажують, навантажують й розвантажують багажем, а потім буксують геть. Літак Варшава-Париж давно полетів до місця призначення, а нам лише чекати лишається. Дівчата за стійкою знають про ситуацію не більше нас. Опісля нам повідомили – очікувати ще додаткові 2 години, буде наступний рейс до Варшави. Першу годину ми чесно чекали, проте інші 170 пасажирів почали бунт після чергової додаткової години очікування.

revolution-30590_640

Зараз мені навіть трохи шкода, що ми не прийняли участь в бунті, а лише пасивно слухали. Дівчаток було шкода – вони не мали ніякої інформації, взагалі нічого, пройшло 3 години з часу коли ми мали б вилетіти, а рейс в системі не відмінений. Все що ми з них вибили – в літаку є несправність й екіпаж відмовився від польоту, всіх хто летить прямим перельотом до Варшави спробують впихнути в майже укомплектований літак о 18:00 (який ми й очікуємо), усіх хто не поміститься – менеджер аеропорту розселить в готель й будуть намагатися впихнути в наступні рейси. Який готель?? Поміняйте квиток й я поїду додому – навіщо мені готель?? «Якщо ви хочете поміняти квиток – ви можете вийти з зони митного контролю й поміняти квиток» – отримуємо у відповідь. Проте як про це йтиме мова, коли в системі рейс не відмінений. Отже, бардак в компанії LOT – це норма роботи. Бунт триває повним ходом й дівчина вже на нервах веде нас особисто з зони митного контролю. В цьому натовпі я розумію: якщо ми не перші – ми сьогодні не вилітаємо. Тому я пішла на обгін через Duty free.

airport-384562_640.jpg

Ми потрапили в першу п’ятірку кого вивели з зони митного контролю й 5 в чергу в касі. В черзі ми стояли ще годину, коли касир (один касир й 172 людини в черзі – це вам не супермаркетні черги) оголосив, що прямо от зараз триває посадка (!) на прямий переліт до Парижу, але оформлю кого встигну… Ми просто вкинули свої квитки перед стоячими людьми попереду, не чесно, звісно, але вони були не в Париж, а в нас з’явився примарний шанс. Ще хвилин за 5 нам таки дали квитки й ми вийшли на марафонну доріжку. Квитки були авіакомпанії МАУ. Ми побігли в чергу, першу як побачили – це не ваша реєстрація, ок, біжимо в іншу, вмовляємо на 6 голосів (саме стільки встигли оформили квитків) пропустити, що нам потрібно дуже терміново й рейс відмінили й ми такі нещасні. Люди пропускають, усі, окрім 2 дуже особливих казахів, які заявляють, що їм потрібно теж летіти, але їхній літак за 2 години, бо вони приїхали вчасно. Вмовляння вони не розуміли й їм було запропоновано взяти гроші – сором все ж велика штука – нас пропустили. Дівчинка за стійкою починає оформлювати, але ми ж не сплатили 10 євро за реєстрацію – а давайте ми вам лишимо, а ви передасте, будь ласка – пропоную я, на що отримуємо квитки й найдобріші слова за весь той день «йдіть», ми починаємо дякувати й отримуємо на додачу «чого стоїте – біжіть». Я точно можу сказати, що в політику спілкування ті слова не входять в жодній компанії, але чесно кажучи – то було приємніше в рази ніж стандартні «гарного польоту». Нам би гарної пробіжки!

aircraft-2104594_640

З реєстрації ми побігли на митний огляд дивуючись який великий термінал Борисполя. На той момент була величезна черга, але ми все так же бігли повз чергу й кричали на 6 голосів пропустити, що нам потрібно дуже терміново й рейс відмінили й ми такі нещасні. Люди мене вразили, нас не просто пропустили, нам навіть свої лотки повіддавали, бо ми провтикали взяти. Огляд ми фактично пробігли, не достаючи електроніку, зайву воду, яку придбали не в Duty free, не достаючи косметику й не роззуваючись, ми просто пробігли крізь рамку, забрали рюкзак з рентгену й побігли не звертаючи увагу, що скажуть митники, а вони нас й не зачіпали. Далі паспорт й там теж нас пропустили. Щастя наше ще складалось в тому, що нам треба було з паспортного контролю бігти через весь термінал в найдальшу точку – привіт Duty free, я знаю крізь тебе найкоротший шлях й вдруге ледь не збила мужчину (мужчини на яких я налетіла – сорян!). Ми прилетіли вчасно, ми молодці, ми стояли й дихали як загнані коні, ми дивилися в нашій, щойнозібраній групі з 6 чоловік які встигли, одне на одного, посміхалися й обіцяли випити шампанського в Парижі. Та є обіцянки, які так і лишаються ними.

alcohol-1281704_640

В день вильоту з Парижу я дуже «раділа» думці про ще один транзитний перельот з LOT. Перший літак вилетів вчасно й усе було в нормі, окрім того моменту, що ми купували квитки заздалегідь й разом, реєструвались теж максимально заздалегідь й разом, але сиділи в кінці літака на різних рядах. Отже, доки всі вийшли через передні двері й рукав я мало не посивіла – 50 хвилин то так мало! Після нас чекав паспортний контроль й польські митники – чомусь я думала, що то естонський митник (да простять мене естонці за цей стериотипно-расистський жарт). Це був найдовший митний огляд мого паспорта (в якому вже є польські штампи), хоча в країні перебувала всього 50 хвилин й квиток на другий літак митник точно бачив.

visa-3109800_640

Моїй колежанці добра жіночка ззаду на вухо сказала «біжимо, виліт за 20 хв» й ми побігли. Думаю та мила жіночка казала то не нам, а комусь з своїх супутників, проте бігли ми всі. Через весь аеропорт імені Шопена (чому аеропорт не може бути круглим? Чого вони всі довгі??), а бігти нам знову з одної крайньої точки в іншу.

airport-1515448_640

Добігли, показуємо квиток співробітнику LOT й отримуємо відповідь «це не ваш літак, дивіться інформацію на табло, йдіть звідси». Отже, хамство в авіакомпанії LOT – це норма. Ми шукаємо табло, а їх не густо в варшавському аеропорту. Знаходимо виліт Варшава-Київ, проте виліт в 11:30 посадка триває (а на годиннику 14:20). Я, звісно, казала своїй колежанці, що то не може бути нашим літаком, бо ні час ні номер рейсу не співпадає, але паніка вже заволоділи нею й ми збігали подивитися на той рейс (за доброю звичкою – з одної крайньої точки аеропорту в іншу), там мила дівчинка пояснила – таки не наш літак, мусимо повернутися до того виходу де щойно перебували. Там вже хлопчина пояснив – цей літак LOT спізнився й зараз триває на нього посадка – наш наступний, просто очікуйте.

airport-2373727_640

Після посадки в другий літак нам оголосили, що ми маємо дочекатися ще 13 пасажирів з Лондона. Тобто, 4 з 5 літаків авіа-компанії LOT, які я бачила в цій подорожі спізнювалися! Ну що ж, чекаймо. Дочекалися ми не лише іноземних туристів, але й грози. Ще годинку покимарили в літаку й почали політ. Майже до самого Києва ми летіли в хмарах й з невисокою турбулентністю, зрозуміло, що вставати не дозволялося, та й не дуже хотілось, якщо чесно! Коли ми вилетіли з хмар, чомусь мені ввижалось, що під нами Чернігівська область, але точно можу сказати, що видихнули з полегшенням навіть стюарди (вперше не було жодної стюардеси). Посадка, оплески й щастя того, що ти вдома, в своїй країні, де паспорт перевіряють швидко, невеликі термінали, широкі проходи (принаймні на вихід) й люди розмовляють з тобою однією мовою!

Підводячи коротенькі підсумки, можу точно сказати – на LOT я квитки більше не куплю, просто тому що там ніхто нічого не знає, керівництва в Борисполі не було, що робити з пасажирами – було не відомо, серед очікувавших була жіночка з немовлям, але навіть їй не запропонували особливих умов, ми просто чекали, не знаючи що робити. Якби ж LOT трошечки турбувався за своїх пасажирів й почав нас оформлювати на літак МАУ щойно дізнавшись, що в літаку була поломка – всі хто прямував в Париж вилетіли б в той день, оскільки в МАУ було достатньо місць для нас. Гарне спілкування, то скоріше людська звичка співробітників, бо за норму спілкування в них скоріше спроба швидше здихатися клієнта, ніж допомогти.

В Люблін на 3, 4 чи 7 днів за 1091 грн. в обидві сторони

Люблін – польське місто на сході країни, на півшляху між Львовом та Варшавою. Перші згадки про це місто датуються 1198 роким, але поселення на місці сучасного Любліну відносять ще до 6 сторіччя. Саме в Любліні було підписано Люблінську Унію, з якої почалась історія об’єднаної Речі Посполитої.

В Любліні ще багато чого можна подивитись і ще більше куди з’їздити. Наприклад, автобусом чи потягом до Варшави. Wizz Air, наприклад, літає з Любліну до Тель-Авіву, Ейндховену, Осло, Стокгольму, Шефілду, Ліверпулю та навіть Лондону. До Стокгольму, наприклад, з Любліну можна злітати за 717 грн. в обидві сторони.

Квитки за 1091 грн. на 3 дні (п’ятниця, субота, неділя) доступні у лютому 2018:

  •   виліт з Києва 2 лютого (п’ятниця) о 12:05 – 499 грн. або 269 грн. для учасників Wizz Club.
  •   виліт з Любліна 5 лютого (понеділок) о 12:55 – 429 грн. або 269 грн. для учасників Wizz Club.

Квитки за 1091 грн. на 4 дні доступні у грудні 2017:

  •   виліт з Києва 4 грудня (понеділок) о 12:05 – 499 грн. або 269 грн. для учасників Wizz Club.
  •   виліт з Любліна 8 грудня (п’ятниця) о 12:55 – 429 грн. або 269 грн. для учасників Wizz Club.

Квитки за 1091 грн. на 7 днів доступні у листопаді 2017:

  •   виліт з Києва 27 листопада о 12:05 – 499 грн. або 269 грн. для учасників Wizz Club.
  •   виліт з Любліна 4 грудня (п’ятниця) о 12:55 – 429 грн. або 269 грн. для учасників Wizz Club.

 

Прогулянка Вечірньою Варшавою

До Варшави ми приїхали близько 7 години вечора. Поки проїжджали автовокзали, метикували, де нам краще сходити, бо перший раз їхали автобусом і мало розуміли, що і де. Якщо також хвилюєтесь за те, як дістатися Варшави, наприклад, з Любліна, то можете зазирнути у цей пост, там я розповідала про це докладніше.

Ми вдивлялися у вікна, за якими вже темнішало і не могли зрозуміти де знаходимося, аж поки не побачили його:

20171006_183721

На цьому жахливому фото ви, звичайно ж, нічого не розгледіте. Але якщо ви – футбольний вболівальник, то ваше серденько затріпоче також сильно, які і наші з Іванком, бо навіть у цій розмитій постаті ми, звичайно ж, впізнали Національний Стадіон Варшави. Зведений у 2011 році він вже приймав на своєму газоні славетні матчі. Як своєї збірної, так і багатьох інших, бо цей стадіон був одним з щасливчиків, які мали змогу показати себе на Євро-2012.

З цього часу нам вже було зрозуміло, що ми нарешті у Варшаві. Тож ми приготувалися милуватися старим містом. І яке ж було наше здивування, коли автобус зупинився серед скляних веж.

20171006_192004.jpg

Центральний вокзал – сучасна будівля з великою кількістю магазинів та кафе. Ззовні більше схоже на торговий центр. Одразу біля нього ось ця чудова будівля-хамелеон, що безперервно змінює колір.

20171006_191944.jpg

а навпроти – сталінська висотка – Палац Культури і Науки.

20171006_192019.jpg

…так так, це вона сором’язливо виглядає із-за клубу та ресторану. Ось фото більш впевненої в собі сталінської будівлі:

20171006_192627.jpg

Далі ми деякий час блукали вулицями Варшави, розглядали її дорогі готелі та ресторани, фонтани та маленькі кав’ярні:

20171006_193637

Аж поки не дійшли до вулиці Новий Світ. Ось де справжня казка для туриста. Тут тобі і найшикарніший готель

20171006_200515.jpg

І пам’ятник Копернику

20171006_212501

з цілою Сонячною системою навколо нього.

Як будете біля пам’ятнику, озирніться, позаду Коперника є лавочки Шопена. Підійшовши до них, натисніть кнопку, та насолоджуйтеся чудовою музикою майстра.

Не далеко від цього місця є й Храм, у якому зберігається серце Шопена. Як відомо, він був вигнанцем, але заповів схоронити бодай його серце на батьківщині. Його волю було виконано і його серце тепер зберігається у центрі Варшави.

По цій же вулиці можна побачити безліч чудових пам’ятників, скверів, церков…

Та найбільше мене вразили, звичайно ж, люди. Кожен вечір на цій вулиці збирається натовп щоб вшанувати пам’ять Папи Римського Іоана-Павла Другого, який у Польщі вважається чи не святим.

20171006_210706.jpg

А ми, нарешті, переходимо величезну площу біля церкви Святої Анни, де вечорами можна почути живий виступ під гітару, та виходимо потроху до старої частини міста.

Те, що ми бачимо зараз і те, що називається Старим Містом – те вбільшості своїй – реконструкція. Адже Варшава майже вщент була спалена та зруйнована у часи Другої Світової війни. Але все те, що ми бачимо зараз – відстроювалося за ескізами та зберігшимися фотографіями, тож шарму свого Варшава не втратила.

_DSC0002.JPG

Сирена, що в самому центрі площі Ринок – це символ міста. Найстаріше зображення відносять ще до 1390 року, але тоді сирена зображалася з пташиними ногами та тілом дракона. За легендою, сирена випливла з річки Вісли, але добре якби вона одразу була хвостата, а ви уявіть собі якщо на вас з річки виходить щось таке:

Автор: неизвестен - Warsaw Sirene from merchant book 1659 [1], Общественное достояние, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=2106529

Автор: неизвестен – Warsaw Sirene from merchant book 1659 [1], Общественное достояние, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=2106529

Ходімо краще далі.

А далі ми просто блукали старим містом, слухали музику:

_DSC0021.JPG

…зазирали в цікаві паби…

…роздивлялися архітектуру.

Ставало все холодніше і в моїй голові все частіше спливала думка: я маю все це побачити вдень. Тому ми направилися в хостел грітися, а я направила свої думки куда треба і тепер думаю, коли б це до Варшави майнути.

 

Хто зі мною?