Натхненні Італією в Берліні

Schloßbrunneno чи Begasbrunnen, а по нашему просто – Нептун.

DSC_0026
Фонтан у Берліні поруч з берлінською телевежею. Насправді, він поруч з Марієнкірхе, але башта теж там.

Так от, окрім того, что статуї фонтану неймовірно прекрасні (ну, звісно, це ж барокко, тобто вже необарокко, фонтан було завершено у 1891 році), вони ще мають неабиякий сенс. Найвиличніша статуя – Бог Нептун, повелитель морів та океанів, а навколо нього 4 жіночі фігури, в яких автор чудово поєднав вроду та силу, так ось ці панні сімволізують 4 найбільші ріки Рейн, Вісла, Ельба, Одер.

DSC_0030.jpgПеред вами панна Рейн з рибацькою сіткою та виноградом. Інші ріки можна ідентифікуват по приладдям в руках також. У Вісли чомусь бревно (можливо, тому що рікою сплавляли ліс), Одер з кізкою та руном (цікаво, чому?), Ельба з фруктами та колоссям (ну, тут як і з Рейном все зрозуміло).

DSC_0032

Створив фонтан Рейнгольд Бегас, натхненний подорожжю в Італію ( 😂 не лише мене вона надихає), ну й справді, як можна не згадати фонтан 4 річок у Римі?

rome-466962_640
До речі, спочатку фонтан стояв не там, де зараз. Раніше він був перед міським палацом, але під час війни фігури зазнали ушкоджень, фонтан розібрали (так, це можливо, навіть при нас вони діставали крокодила звідкись з-під фонтану) та сховали.

DSC_0028

Після того довго реставрували і нарешті у 1959 році виставили туди, де він знаходиться зараз.

SXF – Аеропорт Берлін-Шенефельд

Код: SXF

Назва: Flughafen Berlin-Schönefeld

Час в дорозі до міста: 50 хв. (електричкою)

Вартість квитка: 3,40 євро

За скільки приїхати в аеропорт: не пізніше ніж за 2 години, бо в денний час вишиковується загальна черга на всі європейські рейси

Компостер: закомпостований у метро квиток за 3.40 є дійсним протягом 2 годин, на цьому квитку можна проїхатись в метро, а потім з ним сісти в електричку до аеропорту.

Увага: деякі поїзди можуть бути не прямими до аеропорту, слухайте уважно оголошення, перепитуйте у пасажирів.

Детальніше: Є декілька способів як дістатися міста. Ми вирішили обрати найточніший – електричку. Електрички у Німеччені від графіку не відходять ані на секунду. Вартість поїздки від Шенефелда до Берліну (АлександрПлатц) – 3.40 євро, якщо купувати 1 квиток. Ми взяли одразу 4 і зекономили по 10 центів на кожному квитку.

20180718_085649479509968.jpg

Доїхати можна електричкою безпосередньо до АлександрПлатц.

DSC_0146

В метро в Берліні на одну платформу прибувають потяги різних направлень – треба слідкувати не лише за стороною, а й за маршрутом, а їх там безліч S1, S2, S9, S45…  познайомилися з контролером. Спитала чи підходить квиток, закомпостований у метро, для подорожі до аеропорту. Так, підходить. Він дійсний 2 години з моменту валідації. Валідатори розташовані на платформах. Цюж інформацію нам підтвердили працівники електрички. Про це вони попередили, а от про зміну потягу – ні. На одній із зупинок пролунало оголошення, що відрізнялося від інших, всі сполошилися та перебігли у потяг на іншій стороні платформи.

Берлін за 5 годин: до Бранденбурзьких воріт і назад

Аеропорт Schonefeld – маленький, але декому його більш ніж достатньо, щоб насолодитися і вже не їхати у Берлін

(біля аеропорту).

Є декілька способів як дістатися міста. Ми вирішили обрати найточніший – електричку. Електрички у Німеччені від графіку не відходять ані на секунду. Вартість поїздки від Шенефелда до Берліну (АлександрПлатц) – 3.40 євро, якщо купувати 1 квиток. Ми взяли одразу 4 і зекономили по 10 центів на кожному квитку.

Час в дорозі – приблизно 50 хв, тож на #Alexanderplatz приїхали на початку 10 ранку. Було прохолодно і дуже хотілося їсти, але всі кебабні ще були зачинені. Тож ми відірвали себе від споглядання Берлінської телевежі і рушили світ за очі.

АлександрПлатц – величезна площа, на якій знайшлось місце не лише молам та ресторанам, а й сучаному арту.

Навколо площі пролягає трамвайна колія – будьте пильні, не потрапте часом під трамвай. Бо будете як Гауді.

А ще в Берліні безліч велосипедистів, будьте пильні, не стрибайте їм під колеса. Бо будете як я.

Їсти хотілося понад усе, але щось же треба було і подивитись, тож ми рушили вперед. Спочатку побачили шпиль однієї церкви, підійшли до неї (церква святої Марії), поруч з нею та сама Берлінська телевежа, а на площі поруч – незвичної краси фонтан.

Фонтан закрито на реставрацію. Дуже цікаво спостерігати як чоловік тримає у фонтані за морду кам’яного алігатора, а хтось з-під фонтану підказує: лівіше, правіше, тихіше.

DSC_0028.JPG

Біля АлександрПлац мені здалося, що Берлін – зовсім не для мене, бо більшість будинків тут сірі, бліді, безликі. Нагадало те, що ми звикли називати “совком”.

А далі була найгірша кава в моєму житті. Сказали, що американо немає, є спеціальна “їхня” кава. Кави тієї було, мабуть, мілілітрів 400. І вона була така гірка, що якби я замовила еспрессо, то, мабуть, би померла.

А далі почалось щось абсолютно чудове – берлінське Поле Чудес. Тут вам і головний собор:

І музеї…

і мости,

DSC_0094.JPG

і опера,

DSC_0108

і, звичайно ж, Бранденбурзькі ворота:

Біля них вас і надурити спробують і захопити, і зачарувати. Але ми – бувалі, нас вже не здивуєш лестощами та мильними бульбашками.

А далі трапилася пригода. Я вирішила не йти пішки від воріт на плац, а скористатися метро. Гарний хлопець нам сказав, що треба проїхати 1 зупинку.

DSC_0146.JPG

Але хлопець був занадто гарний і я не допетрила в яку сторону. До речі в Берліні на одну платформу прибувають потяги різних направлень – треба слідкувати не лише за стороною, а й за маршрутом, а їх там безліч S1, S2, S9, S45… отже ми поїхали в іншу сторону. Потім пересіли, повернулися, познайомилися з контролером. Спитала чи підходить квиток, закомпостований у метро, для подорожі до аеропорту. Так, підходить. Він дійсний 2 години з моменту валідації. Валідатори розташовані на платформах. Цюж інформацію нам підтвердили працівники електрички. Про це вони попередили, а от про зміну потягу – ні. На одній із зупинок пролунало оголошення, що відрізнялося від інших, всі сполошилися та перебігли у потяг на іншій стороні платформи. Мій друг, наприклад, спав. І якби подорожував сам, невідомо де б знайшовся.

Але що там наша зміна потягу? Навпроти сиділа мама з донькою і підраховували хвилини – встигають чи ні. Раптом мама дістає роздруківку білетів і вони розуміють, що їдуть не в той аеропорт. Оце реально халепа. Тож хай з вами такого ніколи не трапляється, будьте пильні, все ретельно перевіряйте і тоді ваші подорожі будуть натхненні та яскраві.

А ми поїхали далі!

PS випила ще кави. Да вона тут усюди в них така гірка 😣

Найголовніше культурне будівництво сторіччя – Гамбурзька Філармонія

Як ви вже помітили, останнім часом я мало пишу,
повністю довірившись своїм друзям.
І цей раз – не виключення.
Я мрію побачити об’єкт, про який піде мова у цьому дописі,
а от Марія вже його побачила.
І розповіла, що ж то за головне культурне будівництво сторіччя. 

І так, в моєму славному турі від #eurotrips маршрут був прокладений через Гамбург.
Німецька Венеція, портове місто, яке виявилосяся для мене повним сюрпризів, але про нього, я б воліла поговорити іншим разом 🙂
А поки, ось рада поділитися однією з його пам’яток:
Гамбурзька філармонія на Ельбі

Screenshot_2

Відкрита вона була в січні 2017 року.
Зведення концертного залу зайняло 10 років і коштувало міській владі 789 млн євро при початковій вартості в 77 млн.
Звичайно, в першу чергу після оглядової екскурсії я просто помчала шукати цю красуню!

Screenshot_3

Вид на філармонію з води:

Screenshot_4

Один з моїх місцевих друзів розповів, що абсолютно безкоштовно можна піднятися на оглядовий майданчик і насолодитися видами в усі 4 сторони.
Тут тобі і Ельба з видом на причали, з іншого боку можна поспостерігати за тим як далеко в далечінь йдуть склади (2 паралельні вулиці, які тягнуться майже 1,5км і занесені в список ЮНЕСКО).

Screenshot_5

Сама будівля називається культурним “будівництвом століття” і мені здається, не дарма!
Усередині будівля виглядає потрясно!
Елегантне поєднання чорного і пастельних тонів в поєднанні з дзеркальними поверхнями не залишить байдужим нікого)
А тут інформація для перфекціоністів :D, я підслухала сусідню екскурсію, і дізналася про те, що для того щоб отримати такий натуральний безлад і хаотичність в забарвленні підлоги, кожен камінь був пронумерований і поставлений в певне місце:

Screenshot_7

А ось і сам вихід на оглядовий майданчик, цікаве викривлення скляної стіни просто приковує очі:

Screenshot_8

хто зміг відірватися від Маші, і подивитися на вихід… тому медалька

Ще багато можна говорити про архітекторів, дизайнерів, які працювали над цим шедевром.
Можна ще дізнатись про технології будівництва, особливості скла і чому філармонія так по різному відбиває річку в різний час доби, але мені
просто хотілося б поділитися виглядом на Ельбу під час заходу, який ми застали нагорі:

Screenshot_9

Перші мої думки з приводу цього культурного об’єкта були неоднозначні, я ловила себе на думці, чи варті ті 10 років будівництва і ті мільйони які були вкладені в будівництво? Багато що стало на свої місця після відвідин цього чудового місця)
Як сказав Домінік, мій знайомий фотограф і за сумісництвом житель Гамбурга:
“До того як затіяли будівництво там був склад весь в дірках, від якого залишився майже тільки фундамент (який, до речі зберегли) і пара поверхів, а зараз філармонія одна з Перлин Гамбурга, вона перегукується по висоті і видимості з усіма головними церквами міста та вже стала місцевою улюбленицею. ”
І я з Доменіком повністю згодна, від себе ще додам – ​​просто must see в Гамбурзі!
Для тих хто вирішить відвідати це чудо, ось адреса: Platz der Deutschen Einheit 1, 20457 Hamburg, Німеччина

BONUS:

 

 

ДЯКУЮ, МАРІЯ!