Torna a Surriento

Є така гарна пісенька Torna a Surriento, яку було написано ще у 1902 році. Відома вона в багатьох виконаннях та перекладена на різні мови.

Виявилось, що Surriento – це добре нам відоме Сорренто, яке нам багатьом знайоме ще з дитинства, бо пізні вечори в ньому “погодой не балует”.

Surriento – то неаполітанською мовою, яка розповсюджена в Південній Італії, в Кампанії, Неаполі, Гаете та у Сорі, округах південного Лаціо, в частині Аськолі (Марке), у північній Калабрії, північній і центральній частинах Апулії. Наприклад, добре всім відома “O Sole Mio” також виконується неаполітанською.

Але повернімося в Surriento. Спочатку пісня начебто була написана для прем’єр-міністра Італії, який відвідував Сорренто, а мер міста дуже хотів, щоб у маленькому Сорренто нарешті з’явився поштамт, тож замовив пісню місцевим митцям. Вірші були неписані миттєво Ернесто де Куртісом та покладені на музику, яку раніше написав його брат – Джанбатіста. Вже наступного дня музиканти проводжали цією піснею прем’єр-міністра на вокзал, а трохи згодом  у місті з’явився поштамт.

це не він =)

це не він =)

Після цього текст пісні було трохи змінено і у 1905 році вона була виконана для великої аудиторії Марією Кап’єллою та одразу ж стала дуже популярною. Її виконували такі митці як Беньяміно Джильі, Джузеппе ді Стефано, Маріо Ланца, Маріо дель Монако, Франко Кореллі, Лучано Паваротті, Хосе Каррерас, Пласідо Домінго, Муслім Магомаєв, Робертіно Лоретті, Андреа Бочеллі та багато інших.

Torna a Surriento

Увеличить шрифтУменьшить шрифт

Вернись в Сорренто

Vir ‘o mare quant’è bello,
Ispira tantu sentimento,
Comme tu a chi tiene a’ mente,
Ca scetato ‘o faie sunnà.
Guarda gua’ chistu ciardino;
Siente, sie’ sti sciure arance:
Nu profumo accussi fino
Dinto ‘o core se ne va…
E tu dice: «I’ parto, addio!»
T’alluntane da stu core…
Da la terra de l’ammore…
Tiene ‘o core ‘e nun turnà?
Ma nun me lassà,
Nun darme stu turmiento!
Torna a Surriento,
famme campà!

Vir ‘o mare de Surriento,
che tesoro tene nfunno:
chi ha girato tutto ‘o munno
nun l’ha visto comm’a ccà.
Guarda attuorno sti Serene,
ca te guardano ‘ncantate,
e te vonno tantu bene…
Te vulessero vasà.
E tu dice: «I’ parto, addio!”
T’alluntane da stu core
Da sta terra de l’ammore
Tiene ‘o core ‘e nun turnà?
Torna a Surriento,
Famme campà!

Посмотри, насколько красиво море!
Сколько чувств оно внушает…
Как ты — только взглянешь на кого-то,
Как он наяву начинает грезить.
Посмотри вниз, на этот сад.
Понюхай эти цветы апельсиновых деревьев…
Такой тонкий аромат
Проникает прямо в сердце.
А ты говоришь: «Я уезжаю, прощай!»
Ты отдаляешься от этого сердца,
От земли любви.
У тебя хватит смелости не вернуться?
Но не покидай меня,
Не давай мне таких мучений…
Вернись в Сорренто,
Верни меня к жизни!

Видишь, море в Сорренто
Какие сокровища держит на дне.
Кто поездил по миру,
Не видел такого, как здесь!
Посмотри вокруг, эти сирены,
Зачарованные, смотрят на тебя
И любят тебя так сильно:
Они хотели бы тебя поцеловать!
А ты говоришь: «Я уезжаю, прощай!»
Ты отдаляешься от этого сердца,
От земли любви.
У тебя хватит смелости не вернуться?
Вернись в Сорренто,
Верни меня к жизни!

Автор перевода — Sebastiano
Страница автора

До Сорренто з Риму можна дістатися автобусом (і це найшвидший та найзручніший варіант)…

Screenshot_1.png

…або потягом, але з пересадками.

Screenshot_2.png

А якщо вам цього не багато для натхнення, пропоную переглянути фільм “Кохання – це все, що тобі треба”, основні події якого розгортаються у Сорренто.

 

Пам’ятник вічної любові Луіджі та Мокрини

Пам’ятник відносно новий і для мене він став дуже приємним відкриттям. Історія кохання в 60 років. Кохання на тлі війни.

Він – італієць, полонений солдат. Вона – українка, вивезена на примусові роботи. Вони зустрілися у 1943 році в австрійському таборі для військовополонених. Разом були 2 роки. А далі… а хай вам герой пам’ятника сам про все розповість:

Пам’ятник вічному коханню в Києві знаходиться в Маріїнському парку, недалеко від мосту кохання.

Авторами пам’ятника є Олександр Моргацький та Григорій Костюков.

Точна копія пам’ятника Вічному коханню була подарована місту Кастель Сан Лоренцо.

20171118_153841