Жити треба так, щоб з тебе після смерті зробили ритуальну чашу

…або коротко про експозицію східного мистецтва у музеї Ханенків.

та сама чаша, зроблена з черепу буддистського монаха

Виставка складається з 4 залів: буддизм, Китай, іслам та Японія. Вищезазначена чаша експонується у залі буддистського мистецтва.

Заплативши 50 гривень, можна отримати дуже повний аудіо-гід, інформації в якому більше ніж експонатів на самій виставці. Аудіо-гід, дуже і дуже кльовий і цікавий. Рекомендую.

В цій залі також експонується Самвара-Ідам, Божество-покровитель віруючого в формі Яб-Юм, тобто батько та мати. У батька 4 не дуже привітні голови, 12 рук, якими він тримає і чиїсь голови, і сокиру, і музичний інструмент, і чашу і ще безліч всього. А тендітна “мати” лине до нього всім тілом.

Зала мистецтва та Культури Китаю вразила найбільше:

Ну, по-перше, посуд… “ваза династії Мінь” стала вже шалено популярним мемом у фільмах та оповідях і, мабуть, недарма, бо ж вази дійсно привертають увагу, як і інший посуд. Одежа 19 сторіччя вишита так майстерно, що до неї хочеться доторкнутися, але… ніщо не може зрівнятися з фігурами, вирізбленими зі слонової кістки:

Я навіть не уявляю скільки часу знадобилося людині, щоб створити цю риболовну сітку, але відвести він неї погляд просто неможливо.

Мистецтво ісламу представлено у третій залі килимами, скринькою, сторінками з корану, підставкою під коран і т.ін.

Четверта зала міні-експозиції присвячена Японії:

… про яку мені нема чого сказати, тож просто покажу вам бога щастя Хотея, який привернув мою увагу:

На мою думку, автору вдалося створити образ доброго дідуся, що ладен однією своєю доброю посмішкою зробити щасливим будь-кого.

закохані під москітною сіткою, авторства Кітагави Утамаро, кінець 19, початок 20 сторіччя

Я ж мала сьогодні зізнатися собі і ось тепер зізнаюсь вам, що східне мистецтво – то взагалі не моя чашка чаю. На виставку я потрапила майже випадково. Мені сказали “виставка східного мистецтва”, а я, звикша вже лише до мистецтва Європейського, вирішила, що це буде виставка мистецтва сходної Європи, а це саме те, що мене зараз цікавить… як же ж я встигла забути, що в світі є ще й інші материки, oops? Але тепер я знаю, що витрачати кошти на виставки східного мистецтва мені наразі не варто, а потім… подивимось.

17 thoughts on “Жити треба так, щоб з тебе після смерті зробили ритуальну чашу

  1. А меня и то и другое обычно цепляет.
    Восточное – непривычностью форм, а европейское – как раз привычностью.
    Просто одно совсем непонятно и таинственно именно непонятностью, а другое роднее и таинственно гораздо в более глубоких слоях, более познаваемо.

    Вподобано 1 особа

    • Вы, видимо, на более высокой ступени развития, нежели я, ибо мне если не нравится, не западает в душу, то я сразу начинаю морду воротить. А Вы вот умеете видеть загадочность, необычность, мне пока такое не по зубам.

      Вподобано 1 особа

      • А это от меня не зависит – от разума я имею в виду – взгляд сам выхватывает и любуется необычностью, притягивает это. Но погрузиться пока не хочется…

        Подобається

      • С этим не поспоришь. Мое бытие, видимо, включает много всего не очень мне привычного – от чего не удается отделаться просто так – поэтому для меня нормально иное, другое, в отличие от часто бывающего. А когда иного много, а погружаться в него не хочется, то научиваешься просто его видеть и рассматривать, не погружаясь, в том числе, видеть в нем красоту, хорошее, интересно…
        Думаю, так.

        Вподобано 1 особа

      • А возможно и нет. У меня мужу, чтобы к чему то прикоснуться – надо все досконально изучить, довольно глубоко, иначе не радует…😊

        Подобається

    • о, вот это уже больше похоже на мой подход… вот я помню как увидела Рафаелевскую Цицилию и сначала она показалась мне совершенно просноватой, но так сложилось, что там была лекция под этой картиной и я подслушала и вот маленький жест, точнее его понимание, кардинально переменило всё, теперь эта картина – один из моих переломных моментов и я смотрю на неё совершенно другими глазами. Может, у Вашего мужа так же?

      Вподобано 1 особа

      • Иногда очень интересно послушать рассказ. Надо толькочтобы рассказчик был хороший. И тогда что то просыпается в душе.
        А муж, например, взялся изучать музыку глубоко. Сначала Малера, потом Шостаковича. И именно после изучения стал понимать прелесть этой музыки.

        Вподобано 1 особа

    • о нет, скорее тут помогло ранее изучение родственных языков: рлоьугальского и испанского, ну и дикое желание понимать. Я считаю, что когда человек чего-то очень хочет, он это может, даже если не осознаёт. Ну или я катастрофически неправа

      Вподобано 1 особа

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s