Колись я написала пісеньку зі словами:

Bang-boom pow heya-hoya

spell of dream can`t control ya!

color splashs on the ceiling

open up your feelings

І за темою пісеньки, це мало б бути щось пластмасове і яскраве, як у будиночку барбі, але хто б знав, що колись я знайду ці сплески і відчую на собі цю магію. Моя магія кольору – це галерея географічних мап у Ватикані.

Окрім магічних кольорів і розпису стелі, карти галереї також неаби-як цікаві. На деяких картах можна побачити назви вулиць в Болоньї, на стелі – перехід Цезаря через Рубікон і т.ін. У свій час, коли карти лише були створені на запит папи Григорія ХІІІ (16 сторіччя) вони мали так званий 3д-ефект… 3д-ефект 16 сторіччя. Але, на жаль, час своє взяв, а потім ще невміла реставрація додала свого. Лише у 21 сторіччі картам був повернут їх реальний вигляд.

https://www.instagram.com/stories/highlights/17852141986249433/

Як я розповідала в одному з сюжетів відео-блогу: “перед цією галереєю утворюється затор”, бо коли люди потрапляють у саму галерею карт, в них відвалюється щелепа і вмикається режим #homoturisticus – клац клац КЛАЦ клац клац.

Це не погано, мене це тішить, бо в цій галереї не виставлені роботи відомих майстрів, дорогі ікони чи картини. Тут лише кольори і декор.

Галерея, до речі, зовсім не маленька… як футбольне поле вдовжину – 120 метрів. І всього 6 в ширину.