Давайте одразу скажу, що нічого глобально поганого у цьому гостьовому домі не було. Все було чисто, гарний інтер’єр, чисті простирадла… і прозорі двері у вбиральню. Але давайте реально почну з хорошого:

Погодьтеся, на перший погляд номер виглядає ну дуже привабливо. І саме на це ми й купилися. Спочатку я, а потім і Альона, ну а Вані вже нічого не залишалося, як гнати з нами до Лечче, а потім з Лечче у Ріміні (710 км.чарівних краєвидів):

Коли ми приїхали у Лечче, нам довелося чекати на власників хвилин 50. Не критично, так, але за ці 50 хвилин денного світла, ми могли б оббігти весь центр Лечче. Коли прийшли власники, нам відкрили двері, завели і сказали де залишити ключі. ну добре, про вай-фай і інше ми вже потім дізнавалися.

Не знаю, чи ви помітили, але в номері немає вікон. Ну, тобто взагалі. Хоча, ні, брешу. Зараз, переглядаючи фото на сайті, я бачу вікно… в туалеті. І веде воно на східці під’їзду.

фото належить Fjore di Lecce

І ось саме про туалет і піде мова. Справа в тому, що двері у вбиральню – прозорі. Не на 100%, десь всього на 90%, але навіть не це є найцікавішим нюансом. Коли заходиш у вбиральню, душ – справа, унітаз та біде – зліва. Душова кабіна знаходиться за реальною стіною, а ось біде та унітаз… ну корочше, для тих, хто знаходиться в номері, в якій би частині номера він не знаходився, той, хто сидить на унітазі, буде як Мона Ліза – завжди дивитися прямо на вас.

фото належить Fjore di Lecce

Тож… не знаю, що і сказати. І начебто, і ціна гарна і номер прибраний та стильний, і поруч з центром, проте це унітазне питання… трохи спантеличує.