Двогодинна піша прогулянка Любліном + мапа для скачування

Приїхавши з аеропорту на Центральний вокзал, ми вирішили, що в нас достатньо часу, щоб дістатися автовокзалу пішки. Та й відстань для таких лоукост-подорожуючих смішна – 2,3 километри.
Ми рушили вздовж ломбардів та магазинів б/у техніки по вулиці 1 Травня (1 Maja), милувалися цікавими назвами накшталт “пушисте граціє”.

20171006_144748

По дорозі заскочили в магазин, який спочатку читали як “Зябка”, тільки пізніше усвідомили, що це, насправді, жабка, перехопили там смачнющу польську запіканку за 4,99 злотих та чіпси з буряка(всього за 2 злотих) і вже більш певні рушили дивитися місто.
Для тих, хто вже засумував за українським борщем, його також можна придбати в магазині і вам його ще й розігріють.

20171006_150211

З вулиці 1 Maja перейшли на вулицю Lubelskiego Lipca ’80 і дійшли до rondo Lubelskiego Lipca 80, обходимо коло з будь-якої сторони. Приємні види не забарилися, пройшовше ще метрів з 30, вийшли до мосту 1909 року будівництва.

20171006_151026

Міст цей має дві назви: Міст культури та Most Mariana Lutosławskiego. Міст було збудовано на місці старого дерев’яного (1824 року забудови), щоб з’єднати індустріальну частину міста з центром.

20171006_151033

Автором проекту став інженер Маріан Лютославський, використавши метод зжатого бетону. Міст знаходиться над рікою Бистриця. У результаті його експлуатації стан значно погіршився. У 1970-х роках міст був зруйнований. У 1985 році в його околиці був зведений новий міст, який перейшов на циркулярний рух. У 2011 році міст було відремонтовано з відновленням оригінального вигляду. У 2012 році Люблінська міська рада надала мосту назву “Міст Маріана Лутославського”.

20171006_151045

А майже одразу за мостом (тримайтесь лівої сторони) – величезний мурал.

20171006_151340
Рушаємо вверх по вулиці Zamojska, минаємо склепи та склепики (з польскої – магазин)…

20171006_151618

Далі дорога розділяється і ми вирішили піти вверх, по вулиці Вишневського, залишаючи трохи ліворуч броварню Перла. Доходимо до містка, вид з якого на ошатний двір, більш схожий на Італійський (вулиця Вишневського, 3).

А одразу за рогом – Люблінська Катедра. Але не поспішайте перебігати дорогу, бо не побачите ще один мурал та вулицю з…. залізними словами. Це променад Zmigrod.


Нарешті, підходимо до Собору, збудованому у 16 сторіччі. Це – Архікатедра святих Іоана Хрестителя та Іоана Богослова.

20171006_152649

Праворуч від входу – Статуя Мадонни.

20171006_152759

Перший камінь у фундамент майбутнього собору було закладено у 1586 році, будівництво очолював італієць Джованні Марія Бернардоні, а над інтер’єром працювали великі митці того часу. Після пожежі 1751 року собор набув барочного вигляду, тоді розписом собору займався Юзеф Мауер.

20171006_152852
Спочатку Собор будувався для ієзуїтів, але після їх розпуску перейшов до ордену Святої Трійці – Трінітаріїв. Але трінітарії були орденов жебракуючих монахів, тому у 1797 році собор став місцем зберегання зерна.

20171006_152917.jpg

3 липня 1949 року “заплакав образ діви Марії”. Це явище відомо світу як “Люблінське Чудо”.

20171006_152937

На жаль, на час нашого перебування у місті, головний алтар був закритий фото-тканиною. Наразі, в Катедрі ведуться реставраційні роботи, але там є на що подивитися.

20171006_153024
Інтер’єр собору дуже багатий і насичений різними елементами.

20171006_153033.jpg
Проте, вважаю, що справжніх вірян, що молилися у той час у соборі, мало хвилює і інтер’єр і реставрація. Мені впав у вічі образ жінки середнього віку, що молилася у самому кінці головної зали, міцно стиснувши пальці рук. Може, це моя маячня, але мені здалося, що молилася вона про щось дуже важливе і молитва ця була не тією, що вивчають та читають кожного дня. Це було схоже на німе благання сильної жінки у відчаю. І я сподіваюся, що її буде почуто.
20171006_153212
Одразу біля Собору – Державний архів в Любліні, трохи лівіше – наче іграшкова башта – Тринітарська Вежа, в якій розташований Єпархіальний музей релігійного мистецтва.

20171006_152726

Проходимо повз неї в арку і вуаля!

20171006_153413

Ми у старому місті на площі Ринок. Кожна будівля тут – витвір мистецтва.

Деякі вже відреставровані і виглядають так, наче лише вчора збудовані. Інші – зовсім ще сірі і чекають на свій час.


На перших поверхах будівель майже всюди бари, ресторани та кафе. Проте є й декілька галерей.

Окрім того, є й ще невідома сфера, в якій зібране усіляке сміття. Ми вирішили, що це інсталяція про те, як сильно ми, люди, засмічуємо нашу планету. Або ж це все сміття було зібране за одне прибирання на площі і замуроване у цю сферу, як постійне нагадування, що смітити – не є добре.

Якщо у вас є свої ідеї, або ви знаєте щось про цю кулю, розкажіть про це в коментарях, дуже цікавить ваша думка.

А далі лишаємо площу Ринок і рушаємо через Краківські ворота геть з колишнього міста. Це зараз – Люблін чимале містечко, а у середньовіччя місто вміщалося у дуже маленький, за сучасними мірками, простір. І як кожне тогочасне місто, було обнесено міським муром. Зараз муру нема, проте залишилися ворота. Одні з яких – Краківські. Саме через ці ворота приїжджали до міста зі сторони тогочасної столиці – Кракова.

20171006_154022.jpg

Наразі у воротах розташований музей історії міста Люблін.

20171006_153824

Одразу ж за воротами – міська мерія.

20171006_153932

Але ми повертаємося на площу Ринок до колишнього органу управління містом – до королівсього Трибуналу.

20171006_154147.jpg

Найвища апеляційна інстанція для шляхетських судів у Польщі, утворена вальним сеймом у Варшаві у 1578 році. Обмежив королівську юрисдикцію та розглядав апеляції від ґродських, земських і підкоморських судів. Страшне місце, одним словом. Тікаємо від нього якнайшвидше аж до руїн Костелу Святого Архангела Міхаїла.

Саме з цього Собору більшість релігійно цінних речей були передані до Кафедрального Собору.

Зараз біля руїн знаходиться модель колишнього Собору.

20171006_154653.jpg

А ще з цього місця відкривається чудова панорама на Люблінський Замок до якого ми і рушаємо по вулиці Гродській через Городську браму.

20171006_154558.jpg

По вулиці Замковій підходимо до чудового Люблінського Замку, який замком-то і не є. Проте колись на цьому місці замок дійсно був. Зараз поясню…

20171006_161156.jpg

Чудова будівля від якої віє чимось східним. І дуже важко уявити, що це – тюрма. Звичайно ж, не у наші часи, але не так давно тут знаходилася саме тюрма. Під час німецької окупації тут утримувилися понад 40 000 поляків, більшість з яких було страчено.

20171006_155644.jpg

За радянських часів з 1944 по 1954 роки це місце знову стало тюрмою, але вже  радянської влади. Тут утримувалися 32 000 поляків, більшість з яких було вбито, замордовано, або які загинули через жорстокі умови утримання.

20171006_155650.jpg

Майже всі в’язні перебували тут через відношення до групи “Вільна та свободна Польща”.

Звичайно ж, Люблінській замок не називався б замком, якби ним не був хоч колись. А колись саме на цьому місці стояв таки замок, у якому і була підписана відома нам усім зі шкільних лав Люблінська Унія – угода про об’єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу — Річ Посполиту, що була затверджена  1 липня 1569 року. Тож саме з цього місця почалася історія ще однієї великої імперії.

20171006_155702.jpg

Зараз на території замку розміщені музей, замкова вежа, католицький костел та знаходиться стара криниця, сюди приходять фотографуватися молодята, прогулюються туристи такі як ми. Мало хто звертає увагу на таблички з інформацією про це місце. Я от звернула та пожалкувала. Дуже красиве місце і з такою жахливою історією. Сподіваюся, що попередня слава – з замками – все ж візьме своє. І цей новий Люблінський Замок простоїть не одне сторіччя і більше ніколи не перетвориться на тюрму.

Трохи праворуч від замку (якщо вже йти від нього) буде пам’ятник “Символ Львова”, до нього також варто навідатися.

А вже через дорогу пункт нашого призначення – Автовокзал Любліна, з якого ми плануємо вирушити до Варшави. Як доїхати автобусом до Варшави я розповіла ось тут, а як ми в цей самий день встигли ще й Варшавою пробігтися – ось тут.

Ось така в нас вийшла прогулянка:

Screenshot_2

Якщо боїтесь загубитися у місті, або хочете пройтись тим же маршрутом, можете скачати карту, всі позначки підписані.

Тож, любчики, кохайтеся, подорожуйте, вивчайте історію, щоб ніколи наш світ більше не спіткало таке лихо, яке коїлося в цьому замку. Люблю вас!

 

3 thoughts on “Двогодинна піша прогулянка Любліном + мапа для скачування

  1. Сповіщення: З Любліна до Варшави: потягом чи автобусом та що треба знати, якщо обираєш автобус – Terra Stellata ★ Зоряні Землі

  2. Сповіщення: В Люблін на 3, 4 чи 7 днів за 1091 грн. в обидві сторони – From souvenirs to more souvenirs

  3. Сповіщення: В Люблін на 3, 4 чи 7 днів за 1091 грн. в обидві сторони – exploreITA – From souvenirs to more souvenirs

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s